- посмиком
- —————————————————————————————по́смикомприслівникнезмінювана словникова одиницядіал.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
посмиком — присл., діал. Дуже швидко; прожогом, стрімголов … Український тлумачний словник
скубти — бу/, бе/ш; мин. ч. скуб, ла, ло; і ску/ба/ти, ску/ба/ю, ску/ба/єш, недок., перех. 1) Захоплюючи пальцями, злегка смикати що небудь. || також без додатка. Захоплюючи пальцями, дзьобом, зубами і т. ін. волосся, пір я, вовну тощо, завдавати болю. || … Український тлумачний словник
стрепенути — ну/, не/ш, док. 1) перех. Поштовхом, посмиком, ривком і т. ін. струсонути що небудь. || Смикнути, шарпнути кого небудь за щось. 2) неперех., чим. Поривчастим рухом захитати, замахати чим небудь. || Зробити помах чим небудь у повітрі; змахнути. 3) … Український тлумачний словник
шарпати — аю, аєш, недок. 1) перех. і неперех., за що, рідко чим, об що.Тягти кого , що небудь посмиком; різко, рвучко смикати за щось. || Смикаючи, робити щось, виконувати якусь дію. || Рвучко відкривати щось (двері, хвіртку і т. ін.). 2) перех. і неперех … Український тлумачний словник
скубати — скубам, баш, Пт. Посмиком виривати щось (пір я), очищати від пір я … Словник лемківскої говірки